Matt Redman

Matt Redman

Мет Редман – англієць до “мозку і кісток”, без вагань зізнається, що був зворушений усією пишнотою і величністю останнього королівського весілля у його країні.  І хоча, він міг би пригадати багато чого іншого, за що він кохає свою Батьківщину, проте у нього набагато більше причин бути безмежно закоханим у Бога.

Звідси і назва його нового альбому “10,000 Причин (EMI CMG), що вийшов у світ 12 липня 2011 року. Концертний альбом було записано восени 2010 року в церкві  Passion City Church, яку зовсім недавно заснували в Атланті Луі Гігліо (Louie Giglio), Кріс Томлін (Chris Tomlin), а також інші лідери руху Passion, зокрема і Редман.  Співак і автор пісень разом зі своєю родиною переїхав з Великобританії  до Атланти в 2008 році, щоб допомогти Гігліо і його команді із заснуванням нової церкви. Редман повернувся в Англію в серпні 2010 року, де він разом зі своєю сім’єю став частиною молодої  церкви в Брайтоні.

Ми розмовляли з Редманом, автором таких відомих пісень-поклоніння і музики до них, як Blessed Be Your Name” («Будь благословен») і “The Heart of Worship” (“Серце поклоніння”), про його новий альбом, про життя в Атланті і повернення до Великобританії,  а також про його майбутню книгу Mirror Ball: Living Boldly and Shining Brightly for the Glory of God (Дзеркальна Куля: Жити сміливо і яскраво світити для слави Божої (David C. Cook) та інше.

Чому Ви захотіли провести два роки в Атланті і допомогти заснувати там церкву?

Протягом останніх десять років нам дуже подобалося працювати спільно  із рухом Passion, поєднувати наше життя з цими людьми: служити, подорожувати та писати нові пісні. Отож, коли ми почули, що Луї і Шеллі [Гігліо], а також Кріс розпочинають нову церкву, ми не могли собі дозволити пропустити таку подію, і тому перелетіли через океан, щоб з радістю приєднатись до них! Протягом перших декількох років, це було великим досвідом для нас, однак в якийсь момент ми відчували поклик до нашої Батьківщини і служіння там. Отож, ми переїхали в Брайтон, місто з найбільшою кількістю невіруючих в Англії, і стикнулись з зовсім іншими викликами в порівнянні з Атлантою!

Що приваблює Вас у створенні нової церкви, і якою була ваша роль в Атланті?

Ми брали участь у створенні декількох церковних громад, і це завжди було процесом, який потребував віри. Ці громади були різними за розміром, стилем, культурою та способом вираження, але у всіх них було одне  надзвичайне – спостерігати як Ісус будує Свою церкву, і розуміти, що Христове Євангеліє насправді працює. Якщо Його надія, любов і слава будуть на першому місці, ви зможете побачити як це змінює, спасає і перетворює життя. Хто б не хотів у такому брати участь?

В США у вас народилося двоє дітей, і обидва потребували інтенсивної терапії.  Можеш розповісти нам про це?

Коли Джексон та Леві народилися, вони обоє мали деякі  проблеми  з диханням, і обоє опинилися у відділенні інтенсивної терапії на деякий час. Такі моменти ніколи не бувають легкими – ви очікуєте радість в цей період, а отримуєте разом з цим випробування.  Але хіба не таким є наше життя, коли ми ходимо вірою?  Дуже часто, це поєднання випробувань та благословіння.  Але чим довше ви живете з Ісусом, тим більше розумієте, наскільки вірним Він є, і я надіюсь, що впевненість в цьому, це те, що слухачі можуть почути в тих піснях, які я пишу. Це невипадково, що деякі з наших найбільш відомих пісень народилися в найважчі моменти нашого життя. Такі пісні як : “Blessed Be Your Name,” “You Never Let Go,” і ще одна “Never Once,” – всі вони народились у періоди серйозних випробувань та непевності.

          Нам ніколи не забракне причин, чому ми хочемо поклонятися Ісусові; Його доброта і слава постійно і  швидко летять до нас звідусіль.  Якщо я прокидаюсь вранці і не можу знайти жодної причини, щоб Його  возвеличити, тоді щось не те з моїм духовним кругозором.

Як би ти описав церкву Passion City Church?

Луї – це остання людина, яка стверджує, що церква Passion City Church  була якимось зовсім новим типом церкви. Але сказавши це, я думаю, що Луї, Шеллі, Кріс, і команда є творчими людьми з великим світоглядом, так що в цьому і є перчинка. На мою думку, унікальністю цієї церкви є те, що  вона створювалась із вже тогочасного загального руху. Бо ж зазвичай буває навпаки.

Чого ти навчився за два роки занурення в американську культуру?

Мені дуже сподобався оптимізм, що мають багато американських церков. Іноді ми, європейці, можемо бути більш цинічними, часто соромимося мріяти, тобто жити великою мрією. Я думаю, що американський оптимізм перемішаний з менталітетом Царства Божого, а це своєрідно створює  чудову вибухову суміш. Нагадую собі Псалом 18, де автор переконаний, що він може бути на висотах: “З Богом я можу це і те зробити.”  Я часто бачу таку позицію в церквах США,  і це мене направду надихає.

На чому ти зосередився після твого повернення до Великобританії?

Зараз ми служимо в церкві Святого Петра (St. Peter’s) в Брайтоні – у новоствореній спільноті від церкви Святої Трійці в районі Брамптона, що в Лондоні.

Церква Святого Петра нагадує величезний собор в центрі міста.  Ще десь рік назад ця будівля була досить занедбана і порожня. А тепер, з цією новою церковною громадою, вона починає наповнюватися знову людьми  і бути “містом на пагорбі”, для чого вона завжди була призначеною. Ми дуже захоплені цими новими подіями, оскільки вже довгий час виношували це місто в своєму серці – місто з найменшою кількістю віруючих в Англії. Нам хочеться відіграти хоча б найменшу роль у його перетворенні.

Чому ти назвав свій новий альбом 10,000 Причин”?

У нас є пісня з такими словами: For all Your goodness I will keep on singing: 10,000 reasons for my heart to find (“Через Твою доброту я співатиму: для цього я знайду у своєму серці 10,000 причин ”).  Нам ніколи не забракне причин, чому ми хочемо поклонятися Ісусові; Його доброта і слава постійно і швидко летять до нас звідусіль.  Якщо я прокидаюсь вранці і не можу знайти жодної причини, щоб Його возвеличити, тоді щось не те з моїм духовним кругозором. Я надіюсь, що з самого альбому витікають причина за причиною, щоб поклонятись Богові. Хоча, насправді, в альбомі не тільки ця тема, є пісні про хрест, про святість Бога, про Його вірність, про вічність і пісні про те, як Він дає нам світле майбутнє.

Чому ви вирішили випустити концертний, а не студійний альбом?
Щось особливе є в тому, коли церква співає і поклоняється. В цьому і полягає різниця – Божий народ в присутності Бога вихваляє Його. Насправді, немає нічого динамічнішого на землі за церкву, яка поклоняється Богові.

                                   Коли ви починаєте представляти ваші пісні у своїй помісній                          церкві, ви виступаєте у ролі пастора, вчителя, і можливо,                                        навіть, пророка чи євангеліста.  Лячно!  

Чи ти міг би вибрати одну чи дві пісні і розказати їхню передісторію?

У пісні Never Once (“Ні разу”) йдеться про Божу постійність і вірність. Почав я писати її в Атланті під час мого першого візиту, відколи наша сім’я переїхала у Великобританію. Ми тоді ще не продали свій будинок, тому пісня народилася у порожній кухні з відлунням, де були тільки я, моя гітара, кілька акордів, і така міцна істина про нашого Бога. Переїзд – це завжди важко, і  підчас цієї подорожі за останні кілька років я переживав і радість, і випробування. У мене було справжнє відчуття величезної Божої доброти і вірності на кожному етапі мого життя. Джейсон Інгрем і Тім Вонстол (Jason Ingram and Tim Wanstall), мої двоє хороших друзів, композиторів, з радістю приєднались, щоб допомогти завершити пісню.

Щодо пісні “Holy” (“Святий”) – це спроба намалювати велику картину Бога, підкреслюючи основне – Він є Достойний! Мій друг, Йонас Мурін (Jonas Myrin), був ініціатором написання цієї пісні. Швед за походженням, він надзвичайно чутливий до музичних тонкощів і має дивовижне відчуття англійської поезії, зважаючи на те, що це його друга мова! Але найголовніше -  його серце горить поклонятися Богові. У той день, коли ми писали пісню, а це ми робили в маленькій англійській капличці біля мого будинку, ми писали її протягом цілого дня.

Я з Джейсоном винирнули з творчої роботи десь на годинку, щоб зателефонувати рідним та забігти додому. Ми гадали, що Джонас відлучився кудись, однак, увійшовши в капличку, ми побачили його за фортепіано, і почули, що він виспівує початок чогось особливого, що пізніше ляже в основу пісні. Ми з радістю приєднались до нього, щоб допомогти сформувати і розвинути почате. З того моменту, як я почув цю пісню, у мене виникло сильне відчуття чогось особливого. На мою думку, ця пісня стала центром всього альбому і ми отримали багато приємних відгуків під час його запису.

Вирісши з роками як митець, що ти почуваєш сьогодні? Про що-небудь шкодуєш?

Є кілька пісень, про які я таки шкодую, але я не скажу вам що це за пісні! Якщо серйозно, то я не ставлюсь легковажно до ремесла написання пісень для церков. Ми вкладаємо слова в уста людей, а так і в їхні серця. Таким чином, у хороший (чи поганий ) спосіб ми насправді формуємо думку людей про Бога або як наближатись до Нього. І це дивовижне завдання. Для цього вам треба бути більш, ніж просто музикантом, який пише якісь приємні мелодії, щоб зробити недільне служіння веселішим. Коли ви починаєте представляти ваші пісні у своїй помісній церкві, ви виступаєте у ролі пастора, вчителя, і можливо, навіть, пророка чи євангеліста. Лячно! Все більше я розумію, що велике значення має спільна діяльність. Кожна пісня у новому альбомі має співавторство, і я знаю, що через це всі пісні розійшлись у різних напрямках. Працюючи разом, ми можемо заохотити один одного творити складніше, копати глибше і так рухатись далі.

           Пісня “Holy”– це спроба намалювати велику картину Бога, підкреслюючи основне – Він є Достойний! На мою думку, ця пісня стала центром всього альбому   “10, 000 Причин”

 У серпні в тебе вийде нова книга Mirror Ball (Дзеркальна куля). Будь ласка, опиши її кількома словами

Ця книга про величне, сміливе та яскраве життя поклоніння. Надіюсь, що це допоможе людям розширити своє уявлення про Дивовижного Бога, Якому ми служимо. Також підбадьорить інших мати більше впевненості у тому, ким вони можуть стати в Бозі.

Яка різниця між написанням пісні та написанням книги?

Мені подобається працювати зі словами. Написання пісні цікаве, тому що зрештою ти пробуєш сказати щось найбільш лаконічно. Основна мета написання – це “просто, але не поверхово” – так, щоб це можна легко вивчити і щоб містило Божі істини. З іншої сторони, пишучи книгу, маєш трохи більше місця, щоб відобразити та розкрити тему. Але я вважаю, що в обох справах потрібні здібність та працьовитість, щоб сформувати, зліпити та редагувати. Часто ми опускаємо руки занадто рано. Творчість – це завжди поєднання натхнення і тяжкої праці.

За матеріалами інформаційного порталу Christianity Today/ Переклад українською Christian Music.ua